Остання наддержава в борговій петлі

Жарким літнім днем в Римі зібралися депутати парламенту, економісти, діячі церкви і цивільних організацій - більше ста чоловік. Виступав перед ними відомий американський економіст Ліндон Ларуш. Він переконливо говорив про повне банкрутство нинішньої валютний-грошової системи і запропонував провести нову Бреттон-вуд-ськую конференцію. Встановлення нової глобальної валютної системи, на думку Ларуша, створить передумови для світового економічного оздоровлення. Зокрема, через випуск довгострокових нізкодоходних кредитних зобов'язань, призначених для широкомасштабних інвестиційних проектів. Один з таких проектів, запропонований Ларушем, - створення Євроазіатського моста.

Ліндон Ларуш був головним доповідачем і на інших конференціях. З повною підставою можна стверджувати, що сьогодні він - один з найбільш затребуваних політиків на планеті. Аналітики Р. Фримэн (Richard Freeman) і Дж, Хефле (John Hoefle) підготували публікацію для видаваного Л. Ларушем хворіючи Executive Intelligence Review1, в якій дають жорстку картину економіки США, міцно затягнутою борговою петлею, і доводять, що епіцентром глобальної системної кризи є Сполучені Штати, "остання наддержава" і "імпортер останньої інстанції" з решти всього світу. Переклад статті "ВС" публікує з відома авторів і Л. Ларуша.

Піраміда вища за дах

Стрімке зростання державного боргу США створює умови для гіперінфляційного вибуху як в самих Штатах, так і у всьому світі.

До кінця 2001 року загальний борг США досяг $31.12 трлн. В середньому протягом чотирьох останніх років внутрішній борг США ріс із швидкістю $2.2 трлн. у рік, майже $200 млрд. в місяць!

Боргова піраміда стала такою високою, що її вже неможливо підтримувати. Більш того, кожна нова спроба по її обслуговуванню руйнує як реальний сектор економіки, так і її збанкрутілу фінансову систему.

До кінця минулого року щорічні виплати в США по відсотках плюс виплати по основних позиках досягли гігантської величини в $736 трлн., що еквівалентно жахливому значенню - 72.1% від валового внутрішнього продукту!

Міхур віком в три десятиліття

Американський борговий міхур йде корінням в середину 1960-х років, до дій фінансистів лондонського Ситі і Уолл-стріта, що зробили вплив на політику розвитку постіндустріального суспільства. Ця політика привела до різкого скорочення виробництва в промисловості і сільському господарстві, до зіщулювання інфраструктури, вона сприяла розвитку спекуляції, що створила гігантський фінансовий міхур. Реальний сектор економіки став скорочуватися щорічно на 1-2%.

Три вузлові моменти привели до закріплення політики постіндустріального суспільства.

Перший - коли президент Річард Никсон 15 серпня 1971 року відірвав долар від золоторезервного стандарту, що привело до відриву фінансових потоків від потоків промислової продукції.


0 Відгуків на “Остання наддержава в борговій петлі”


  1. Немає коментарів

Залишити відгук